Біля річки, коло гаю.
Раком я тебе кохаю.
Ти стоїш і не пиздиш
наче трахнутая миш.
Я не знаю як можливо,
це напевно якесь диво.
Коли я тебе хуярю,
то частенько помічаю
що не хочеш ти стогнати.
Я не можу так єбати,
коли тьолка як бревно,
наче їй блядь все одно.
В мене ж пеніс не маленький,
як кабанчик він кругленький,
є на ньом горби здорові,
різні вени кольорові.
Він пиздатий я базарю,
ним в пизду тебе хуярю.
Ти пиздата похуїстка,
неєбена аноністка,
хоч би слово, хоч би звук,
хоч якись смирдючий ПУК.
Ніхуя ти не пиздиш -
точно трахнутая миш!